Інформаційні технології. Інформаційне суспільство
ЗМІСТ
Вступ
1. Позиція ООН в питанні розвитку інформаційних технологій. Окінавська Хартія Глобального Інформаційного Суспільства
2. Ставлення ЄС до нового типу відносин. Доповідь М. Бенгеманна
3. Напрямки розвитку інформаційних технологій на пострадянському просторі. Декларація Бішкексько-Московської Конференції з Інформаційного суспільства
4. Перспективні моделі побудови інформаційного суспільства
Висновки
Вступ
1. Позиція ООН в питанні розвитку інформаційних технологій. Окінавська Хартія Глобального Інформаційного Суспільства
2. Ставлення ЄС до нового типу відносин. Доповідь М. Бенгеманна
3. Напрямки розвитку інформаційних технологій на пострадянському просторі. Декларація Бішкексько-Московської Конференції з Інформаційного суспільства
4. Перспективні моделі побудови інформаційного суспільства
Висновки
ВСТУП
Інформаційні технології є найбільш важливою складовою процесу використання інформаційних ресурсів суспільства. До сьогодні вони пройшли кілька еволюційних етапів, зміна яких визначалася розвитком науково-технічного прогресу, появою нових технічних засобів переробки інформації.
У сучасному суспільстві основним технічним засобом технології переробки інформації служить комп’ютер. Він істотно вплинув як на концепцію побудови й використання технологічних процесів, так і на якість результуючої інформації.
Існують різноманітні підходи до становлення і розвитку інформаційного суспільства, навіть у розвинених країнах світу. Теоретичне обґрунтування розвитку інформаційного устрою значно відстає від практичних потреб, що розвиваються досить швидкими темпами. Важливо дослідити досвід становлення інформаційного суспільства в розвинених країнах світу для того, щоб Україна не залишилась осторонь цього процесу і, беручи за орієнтир європейські стандарти, могла вибудувати стратегію власного розвитку, рухатись у напрямку європейської інтеграції.
1. Позиція ООН в питанні розвитку інформаційних технологій. Окінавська Хартія Глобального Інформаційного Суспільства
Позицію ООН в питанні розвитку інформаційних технологій чітко регламентує окінавська Хартія Глобального Інформаційного Суспільства. Основними положеннями якої є:
1. Інформаційно-комунікаційні технології (ІТ) є одним з найбільш важливих факторів, що впливають на формування суспільства двадцять першого століття.
2. Їх революційний вплив стосується способу життя людей, їхньої освіти і роботи, а також взаємодії уряду та громадянського суспільства. ІТ швидко стають життєво важливим стимулом розвитку світової економіки. Вони також дають можливість усім приватним особам, фірмам і співтовариствам, що займаються підприємницькою діяльністю, більш ефективно і творчо вирішувати економічні та соціальні проблеми. Перед усіма нами відкриваються величезні можливості.
3. Суть економічної і соціальної трансформації, що стимулюють ІТ, полягає в здатності сприяти людям та суспільству у використанні знань та ідей. Інформаційне суспільство, яким ми його уявляємо, дозволяє людям ширше використовувати свій потенціал і реалізовувати свої прагнення. Для цього ми повинні зробити так, щоб ІТ служили досягненню стійкого економічного росту, підвищення суспільного добробуту, стимулювання соціальної згоди і повної реалізації їхнього потенціалу в галузі зміцнення демократії, транспарентного і відповідального керування та стабільності. Досягнення цих цілей та вирішення проблем потребує розробки ефективних національних та міжнародних стратегій.
4. Прагнучи досягнення цих цілей, ми знову підтверджуємо нашу прихильність принципу участі в цьому процесі: усі люди, без винятку повинні мати можливість користуватися перевагами глобального інформаційного суспільства. Стійкість глобального інформаційного суспільства ґрунтується на стимулюючих розвиток людини демократичних цінностях, таких як, вільний обмін інформацією та знаннями, взаємна терпимість і повага до особливостей інших людей.
5. Ми будемо здійснювати керівництво у просуванні зусиль урядів щодо зміцнення відповідної політики і нормативної бази, які стимулюють конкуренцію і новаторство, забезпечення економічної та фінансової стабільності, які сприяють співробітництву щодо оптимізації глобальних мереж, боротьбі зі зловживаннями, що підривають цілісність мережі, щодо скорочення розриву в цифрових технологіях, інвестуванню в людей та забезпеченню глобального доступу й участі в цьому процесі.
6. Дійсна Хартія є насамперед закликом до усіх як у державному, так і в приватному секторах, ліквідувати міжнародний розрив в області інформації знань. Ефективна політика та дії у сфері ІТ може змінити методи нашої взаємодії щодо просування соціального та економічного прогресу в усьому світі. Ефективне партнерство серед учасників, яке передбачає спільне політичне співробітництво, також є ключовим елементом раціонального розвитку інформаційного суспільства.
Використання можливостей цифрових технологій
7. Потенційні переваги ІТ, які стимулюють конкуренцію, сприяють розширенню виробництва, створюють і підтримують економічне зростання і зайнятість, мають значні перспективи. Наша задача полягає не тільки в стимулюванні та сприянні переходу до інформаційного суспільства, а й в реалізації його повних економічних, соціальних і культурних переваг. Для досягнення цих цілей важливо планувати роботу за наступними ключовими напрямками:
* проведення економічних та структурних реформ з метою створення умов відкритості, ефективності, конкуренції і використання нововведень, які доповнювалися б заходами для їх адаптації на ринках праці, розвитку людських ресурсів та забезпеченню соціальної згоди;
* раціональне керування макроекономікою, яке сприяє більш точному плануванню з боку ділових кіл і споживачів та використання переваг нових інформаційних технологій;
* розробка інформаційних мереж, які забезпечать швидкий, надійний, безпечний та економічний доступ за допомогою конкурентних ринкових умов та відповідних нововведень до мережевих технологій, їхньому обслуговуванню і застосуванню;
* розвиток людських ресурсів, здатних відповідати вимогам століття інформації, за допомогою освіти та довічного навчання і задоволення зростаючого попиту на фахівців в області ІТ у багатьох секторах нашої економіки;
* активне використання ІТ в державному секторі та сприяння наданню в режимі реального часу послуг, необхідних для підвищення рівня доступності влади для всіх громадян.
8. Приватний сектор грає життєво важливу роль у розробці інформаційних та комунікаційних мереж в інформаційному суспільстві. Однак завдання щодо створення передбачуваної, транспарентної та недискримінаційної політики і нормативної бази, необхідної для інформаційного суспільства, лежить на урядах. Нам необхідно подбати про те, щоб правила, які мають відношення до ІТ, відповідали корінним змінам в економічних угодах із урахуванням принципів ефективного партнерства між державним і приватним сектором, а також транспарентності та технологічної нейтральності. Такі правила повинні бути передбачуваними і сприяти зміцненню ділової та споживчої довіри. З метою максимізації соціальної та економічної користі інформаційного суспільства ми згодні з наступними основними принципами та підходами і пропонуємо їх:
- продовження сприяння розвитку конкуренції та відкриттю ринків для інформаційних технологій, телекомунікаційної продукції та послуг, включаючи недискримінаційне підключення до основних телекомунікацій;
- захист прав інтелектуальної власності на інформаційні технології мають велике значення для просування нововведень, зв'язаних з ІТ, розвитку конкуренції та широкого впровадження нових технологій; ми вітаємо спільну роботу представників органів влади щодо захисту інтелектуальної власності і доручаємо нашим експертам обговорити подальші напрямки роботи в цій сфері;
- важливо також знову підтвердити зобов'язання урядів використовувати тільки ліцензоване програмне забезпечення;
- ряд послуг, в тому ряду телекомунікації, транспорт, доставка посилок, мають велике значення для інформаційного суспільства та економік; підвищення їхньої ефективності та конкурентноздатності дозволить розширити переваги інформаційного суспільства; митні та експедиторські процедури також є важливими для розвитку інформаційних структур;
- розвиток трансграничної електронної торгівлі шляхом сприяння подальшої лібералізації, поліпшення мереж і відповідних послуг, процедур у контексті жорстких рамок Всесвітньої торгівельної організації (ВТО), продовження роботи в галузі електронної торгівлі у ВТО та на інших міжнародних форумах; застосування існуючих торгових правил ВТО до електронної торгівлі;
- послідовні підходи до оподатковування електронної торгівлі, засновані на звичайних принципах, що включають відсутність дискримінації, рівноправність, спрощеність та інші ключові елементи, погоджені в контексті роботи Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР);
- продовження практики звільнення електронних перекладів від мита доти, поки вона не буде розглянута знову на наступній міністерській конференції ВТО;
- просування ринкових стандартів, наприклад, технічні стандарти функціональної сумісності;
- підвищення довіри споживача до електронних ринків у відповідності з керівними принципами ОЕСР, у тому числі за допомогою ефективних саморегулюючих ініціатив, таких як кодекси поводження, маркірування та інші програми підтвердження надійності, і вивчення варіантів усунення складностей, від яких потерпають споживачі в ході трансграничних суперечок, включаючи використання альтернативних механізмів розв’язання суперечок;
- розвиток ефективного і значимого механізму захисту особистого життя споживача, а також захисту особистого життя при обробці особистих даних, при якому буде забезпечено вільний потік інформації, подальший розвиток та ефективне функціонування електронної ідентифікації, електронного підпису, криптографії та інших засобів забезпечення безпеки і вірогідності операцій.
9. Зусилля міжнародного співтовариства, спрямовані на розвиток глобального інформаційного суспільства, повинні супроводжуватися погодженими діями щодо створення безпечного і вільного від злочинності кіберпростору. Ми повинні забезпечити здійснення ефективних заходів - як це зазначено в Керівних принципах щодо безпеки інформаційних систем ОЕСР - у боротьбі із злочинністю в комп'ютерній сфері. Буде розширене співробітництво країн "Групи восьми" у рамках Ліонської групи щодо транснаціональної організованої злочинності. Ми будемо і далі сприяти встановленню діалогу з представниками промисловості, розвивати таким чином, успіх, досягнутий на минулій Паризькій конференції "Групи восьми" - "Діалог між урядом і промисловістю про безпеку і довіру в кіберпросторі". Необхідно також знайти ефективні політичні рішення актуальних проблем, як, наприклад, спроби несанкціонованого доступу та комп'ютерні віруси. Ми будемо і далі залучати представників промисловості й інших посередників для захисту важливих інформаційних інфраструктур.
Подолання електронно-цифрового розриву
10. Питання про подолання електронно-цифрового розриву усередині держав та між ними зайняв важливе місце в наших національних дискусіях. Кожна людина повинна мати можливість доступу до інформаційних і комунікаційних мереж. Ми підтверджуємо нашу прихильність зусиллям, які розпочинаються сьогодні, щодо розробки та здійснення послідовної стратегії, спрямованої на рішення даного питання. Ми також вітаємо те, що і промисловість, і цивільне суспільство усе більш схиляються до визнання необхідності подолання цього розриву. Мобілізація наших знань і ресурсів у цій галузі є необхідною умовою для врегулювання даної проблеми. Ми будемо і далі прагнути до ефективного співробітництва між урядами і громадянським суспільством, яке чуйно реагує на високі темпи розвитку технологій і ринку.
11. Ключовою складовою нашої стратегії повинен стати безупинний рух у напрямку загального доступу для усіх. Ми будемо і далі:
* сприяти встановленню сприятливих ринкових умов, необхідних для надання населенню послуг в галузі комунікацій;
* шукати додаткові можливості, які включають доступ через установи, що відкриті для широкої публіки;
* приділяти пріоритетну увагу удосконалюванню мережевого доступу, особливо у відсталих міських, сільських та віддалених районах;
* приділяти особливу увагу потребам та можливостям людей, які мають меншу соціальну захищеність, людям з обмеженою працездатністю, а також літнім громадянам, та активно запроваджувати заходи, спрямовані на надання їм більш легкого доступу;
* сприяти подальшому розвитку "зручних для користування", "безперешкодних" технологій, які включають мобільний доступ до мережі Інтернет, а також більш широке використання безкоштовного, загальнодоступного інформаційного наповнення та відкритих для всіх користувачів програмних засобів, дотримуючи при цьому права на інтелектуальну власність.
12. Стратегія розвитку інформаційного суспільства повинна супроводжуватися розвитком людських ресурсів, можливості яких відповідали б вимогам інформаційного століття. Ми зобов'язуємося надати всім громадянам можливість освоїти та одержати навички роботи з ІТ за допомогою освіти, довічного навчання і підготовки. Ми будемо і далі прагнути до здійснення цієї масштабної мети, надаючи школам, класам і бібліотекам комп'ютерне обладнання, здатне працювати в режимі реального часу, а також направляти туди викладачів, які мають навички роботи з ІТ та мультимедійними засобами. Крім того, ми будемо здійснювати заходи для підтримки і стимулювання малих та середніх підприємств, а також людей, що працюють не за наймом, надаючи їм можливість підключатися до мережі Інтернет та ефективно нею користуватися. Ми також будемо заохочувати використання ІТ з метою надання громадянам можливості довічного навчання із застосуванням передових методик, особливо тим категоріям громадян, які в іншому випадку не мали б доступу до освіти та професійної підготовки.
Сприяння загальній участі
13. ІТ відкривають перед країнами, що розвиваються, чудові можливості. Країни, яким вдалося направити свій потенціал у потрібне русло, можуть сподіватися на подолання перешкод, які традиційно виникають у процесі розвитку інфраструктури, більш ефективне вирішення своїх насущних завдань в галузі розвитку, таких як скорочення бідності, охорона здоров'я, покращення санітарних умов та освіти, а також використання переваг швидкого росту глобальної електронної торгівлі. Деякі країни, що розвиваються, уже досягли значні успіхів у цих галузях.
14. Проте не варто недооцінювати проблему світового масштабу, зв'язану із подоланням існуючих розходжень в області інформації і знань. Ми віддаємо належне тій увазі, яку приділяють цій проблемі багато країн, що розвиваються. В дійсності, усі країни, що розвиваються, та не встигають за високими темпами розвитку ІТ, виявляються позбавленими можливості повною мірою брати участь у житті інформаційного суспільства та економіці. Це питання особливо гостро постає в тих країнах, де поширенню ІТ перешкоджає відставання у розвитку основних економічних та соціальних інфраструктур, зокрема енергетичного сектора, телекомунікацій та освіти.
15. Ми визнаємо, що при вирішенні цієї проблеми варто враховувати розмаїтість умов і потреб, які склалося в країнах що розвиваються. Тут не може бути "зрівняльного" рішення. І це у свою чергу говорить про ту важливу роль, яку повинні зіграти країни, що розвиваються, висуваючи власні ініціативи про прийняття послідовних національних програм з метою здійснення політичних заходів, спрямованих на підтримку розвитку ІТ і конкуренції в цій сфері, а також створення нормативної бази, використання ІТ в інтересах вирішення завдань в галузі розвитку та соціальній сфері, розвитку людських ресурсів, які мають навички роботи з ІТ, а також заохочення висунутих на локальному рівні ініціатив і місцевого підприємництва.
Подальший розвиток
1. Інформаційно-комунікаційні технології (ІТ) є одним з найбільш важливих факторів, що впливають на формування суспільства двадцять першого століття.
2. Їх революційний вплив стосується способу життя людей, їхньої освіти і роботи, а також взаємодії уряду та громадянського суспільства. ІТ швидко стають життєво важливим стимулом розвитку світової економіки. Вони також дають можливість усім приватним особам, фірмам і співтовариствам, що займаються підприємницькою діяльністю, більш ефективно і творчо вирішувати економічні та соціальні проблеми. Перед усіма нами відкриваються величезні можливості.
3. Суть економічної і соціальної трансформації, що стимулюють ІТ, полягає в здатності сприяти людям та суспільству у використанні знань та ідей. Інформаційне суспільство, яким ми його уявляємо, дозволяє людям ширше використовувати свій потенціал і реалізовувати свої прагнення. Для цього ми повинні зробити так, щоб ІТ служили досягненню стійкого економічного росту, підвищення суспільного добробуту, стимулювання соціальної згоди і повної реалізації їхнього потенціалу в галузі зміцнення демократії, транспарентного і відповідального керування та стабільності. Досягнення цих цілей та вирішення проблем потребує розробки ефективних національних та міжнародних стратегій.
4. Прагнучи досягнення цих цілей, ми знову підтверджуємо нашу прихильність принципу участі в цьому процесі: усі люди, без винятку повинні мати можливість користуватися перевагами глобального інформаційного суспільства. Стійкість глобального інформаційного суспільства ґрунтується на стимулюючих розвиток людини демократичних цінностях, таких як, вільний обмін інформацією та знаннями, взаємна терпимість і повага до особливостей інших людей.
5. Ми будемо здійснювати керівництво у просуванні зусиль урядів щодо зміцнення відповідної політики і нормативної бази, які стимулюють конкуренцію і новаторство, забезпечення економічної та фінансової стабільності, які сприяють співробітництву щодо оптимізації глобальних мереж, боротьбі зі зловживаннями, що підривають цілісність мережі, щодо скорочення розриву в цифрових технологіях, інвестуванню в людей та забезпеченню глобального доступу й участі в цьому процесі.
6. Дійсна Хартія є насамперед закликом до усіх як у державному, так і в приватному секторах, ліквідувати міжнародний розрив в області інформації знань. Ефективна політика та дії у сфері ІТ може змінити методи нашої взаємодії щодо просування соціального та економічного прогресу в усьому світі. Ефективне партнерство серед учасників, яке передбачає спільне політичне співробітництво, також є ключовим елементом раціонального розвитку інформаційного суспільства.
Використання можливостей цифрових технологій
7. Потенційні переваги ІТ, які стимулюють конкуренцію, сприяють розширенню виробництва, створюють і підтримують економічне зростання і зайнятість, мають значні перспективи. Наша задача полягає не тільки в стимулюванні та сприянні переходу до інформаційного суспільства, а й в реалізації його повних економічних, соціальних і культурних переваг. Для досягнення цих цілей важливо планувати роботу за наступними ключовими напрямками:
* проведення економічних та структурних реформ з метою створення умов відкритості, ефективності, конкуренції і використання нововведень, які доповнювалися б заходами для їх адаптації на ринках праці, розвитку людських ресурсів та забезпеченню соціальної згоди;
* раціональне керування макроекономікою, яке сприяє більш точному плануванню з боку ділових кіл і споживачів та використання переваг нових інформаційних технологій;
* розробка інформаційних мереж, які забезпечать швидкий, надійний, безпечний та економічний доступ за допомогою конкурентних ринкових умов та відповідних нововведень до мережевих технологій, їхньому обслуговуванню і застосуванню;
* розвиток людських ресурсів, здатних відповідати вимогам століття інформації, за допомогою освіти та довічного навчання і задоволення зростаючого попиту на фахівців в області ІТ у багатьох секторах нашої економіки;
* активне використання ІТ в державному секторі та сприяння наданню в режимі реального часу послуг, необхідних для підвищення рівня доступності влади для всіх громадян.
8. Приватний сектор грає життєво важливу роль у розробці інформаційних та комунікаційних мереж в інформаційному суспільстві. Однак завдання щодо створення передбачуваної, транспарентної та недискримінаційної політики і нормативної бази, необхідної для інформаційного суспільства, лежить на урядах. Нам необхідно подбати про те, щоб правила, які мають відношення до ІТ, відповідали корінним змінам в економічних угодах із урахуванням принципів ефективного партнерства між державним і приватним сектором, а також транспарентності та технологічної нейтральності. Такі правила повинні бути передбачуваними і сприяти зміцненню ділової та споживчої довіри. З метою максимізації соціальної та економічної користі інформаційного суспільства ми згодні з наступними основними принципами та підходами і пропонуємо їх:
- продовження сприяння розвитку конкуренції та відкриттю ринків для інформаційних технологій, телекомунікаційної продукції та послуг, включаючи недискримінаційне підключення до основних телекомунікацій;
- захист прав інтелектуальної власності на інформаційні технології мають велике значення для просування нововведень, зв'язаних з ІТ, розвитку конкуренції та широкого впровадження нових технологій; ми вітаємо спільну роботу представників органів влади щодо захисту інтелектуальної власності і доручаємо нашим експертам обговорити подальші напрямки роботи в цій сфері;
- важливо також знову підтвердити зобов'язання урядів використовувати тільки ліцензоване програмне забезпечення;
- ряд послуг, в тому ряду телекомунікації, транспорт, доставка посилок, мають велике значення для інформаційного суспільства та економік; підвищення їхньої ефективності та конкурентноздатності дозволить розширити переваги інформаційного суспільства; митні та експедиторські процедури також є важливими для розвитку інформаційних структур;
- розвиток трансграничної електронної торгівлі шляхом сприяння подальшої лібералізації, поліпшення мереж і відповідних послуг, процедур у контексті жорстких рамок Всесвітньої торгівельної організації (ВТО), продовження роботи в галузі електронної торгівлі у ВТО та на інших міжнародних форумах; застосування існуючих торгових правил ВТО до електронної торгівлі;
- послідовні підходи до оподатковування електронної торгівлі, засновані на звичайних принципах, що включають відсутність дискримінації, рівноправність, спрощеність та інші ключові елементи, погоджені в контексті роботи Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР);
- продовження практики звільнення електронних перекладів від мита доти, поки вона не буде розглянута знову на наступній міністерській конференції ВТО;
- просування ринкових стандартів, наприклад, технічні стандарти функціональної сумісності;
- підвищення довіри споживача до електронних ринків у відповідності з керівними принципами ОЕСР, у тому числі за допомогою ефективних саморегулюючих ініціатив, таких як кодекси поводження, маркірування та інші програми підтвердження надійності, і вивчення варіантів усунення складностей, від яких потерпають споживачі в ході трансграничних суперечок, включаючи використання альтернативних механізмів розв’язання суперечок;
- розвиток ефективного і значимого механізму захисту особистого життя споживача, а також захисту особистого життя при обробці особистих даних, при якому буде забезпечено вільний потік інформації, подальший розвиток та ефективне функціонування електронної ідентифікації, електронного підпису, криптографії та інших засобів забезпечення безпеки і вірогідності операцій.
9. Зусилля міжнародного співтовариства, спрямовані на розвиток глобального інформаційного суспільства, повинні супроводжуватися погодженими діями щодо створення безпечного і вільного від злочинності кіберпростору. Ми повинні забезпечити здійснення ефективних заходів - як це зазначено в Керівних принципах щодо безпеки інформаційних систем ОЕСР - у боротьбі із злочинністю в комп'ютерній сфері. Буде розширене співробітництво країн "Групи восьми" у рамках Ліонської групи щодо транснаціональної організованої злочинності. Ми будемо і далі сприяти встановленню діалогу з представниками промисловості, розвивати таким чином, успіх, досягнутий на минулій Паризькій конференції "Групи восьми" - "Діалог між урядом і промисловістю про безпеку і довіру в кіберпросторі". Необхідно також знайти ефективні політичні рішення актуальних проблем, як, наприклад, спроби несанкціонованого доступу та комп'ютерні віруси. Ми будемо і далі залучати представників промисловості й інших посередників для захисту важливих інформаційних інфраструктур.
Подолання електронно-цифрового розриву
10. Питання про подолання електронно-цифрового розриву усередині держав та між ними зайняв важливе місце в наших національних дискусіях. Кожна людина повинна мати можливість доступу до інформаційних і комунікаційних мереж. Ми підтверджуємо нашу прихильність зусиллям, які розпочинаються сьогодні, щодо розробки та здійснення послідовної стратегії, спрямованої на рішення даного питання. Ми також вітаємо те, що і промисловість, і цивільне суспільство усе більш схиляються до визнання необхідності подолання цього розриву. Мобілізація наших знань і ресурсів у цій галузі є необхідною умовою для врегулювання даної проблеми. Ми будемо і далі прагнути до ефективного співробітництва між урядами і громадянським суспільством, яке чуйно реагує на високі темпи розвитку технологій і ринку.
11. Ключовою складовою нашої стратегії повинен стати безупинний рух у напрямку загального доступу для усіх. Ми будемо і далі:
* сприяти встановленню сприятливих ринкових умов, необхідних для надання населенню послуг в галузі комунікацій;
* шукати додаткові можливості, які включають доступ через установи, що відкриті для широкої публіки;
* приділяти пріоритетну увагу удосконалюванню мережевого доступу, особливо у відсталих міських, сільських та віддалених районах;
* приділяти особливу увагу потребам та можливостям людей, які мають меншу соціальну захищеність, людям з обмеженою працездатністю, а також літнім громадянам, та активно запроваджувати заходи, спрямовані на надання їм більш легкого доступу;
* сприяти подальшому розвитку "зручних для користування", "безперешкодних" технологій, які включають мобільний доступ до мережі Інтернет, а також більш широке використання безкоштовного, загальнодоступного інформаційного наповнення та відкритих для всіх користувачів програмних засобів, дотримуючи при цьому права на інтелектуальну власність.
12. Стратегія розвитку інформаційного суспільства повинна супроводжуватися розвитком людських ресурсів, можливості яких відповідали б вимогам інформаційного століття. Ми зобов'язуємося надати всім громадянам можливість освоїти та одержати навички роботи з ІТ за допомогою освіти, довічного навчання і підготовки. Ми будемо і далі прагнути до здійснення цієї масштабної мети, надаючи школам, класам і бібліотекам комп'ютерне обладнання, здатне працювати в режимі реального часу, а також направляти туди викладачів, які мають навички роботи з ІТ та мультимедійними засобами. Крім того, ми будемо здійснювати заходи для підтримки і стимулювання малих та середніх підприємств, а також людей, що працюють не за наймом, надаючи їм можливість підключатися до мережі Інтернет та ефективно нею користуватися. Ми також будемо заохочувати використання ІТ з метою надання громадянам можливості довічного навчання із застосуванням передових методик, особливо тим категоріям громадян, які в іншому випадку не мали б доступу до освіти та професійної підготовки.
Сприяння загальній участі
13. ІТ відкривають перед країнами, що розвиваються, чудові можливості. Країни, яким вдалося направити свій потенціал у потрібне русло, можуть сподіватися на подолання перешкод, які традиційно виникають у процесі розвитку інфраструктури, більш ефективне вирішення своїх насущних завдань в галузі розвитку, таких як скорочення бідності, охорона здоров'я, покращення санітарних умов та освіти, а також використання переваг швидкого росту глобальної електронної торгівлі. Деякі країни, що розвиваються, уже досягли значні успіхів у цих галузях.
14. Проте не варто недооцінювати проблему світового масштабу, зв'язану із подоланням існуючих розходжень в області інформації і знань. Ми віддаємо належне тій увазі, яку приділяють цій проблемі багато країн, що розвиваються. В дійсності, усі країни, що розвиваються, та не встигають за високими темпами розвитку ІТ, виявляються позбавленими можливості повною мірою брати участь у житті інформаційного суспільства та економіці. Це питання особливо гостро постає в тих країнах, де поширенню ІТ перешкоджає відставання у розвитку основних економічних та соціальних інфраструктур, зокрема енергетичного сектора, телекомунікацій та освіти.
15. Ми визнаємо, що при вирішенні цієї проблеми варто враховувати розмаїтість умов і потреб, які склалося в країнах що розвиваються. Тут не може бути "зрівняльного" рішення. І це у свою чергу говорить про ту важливу роль, яку повинні зіграти країни, що розвиваються, висуваючи власні ініціативи про прийняття послідовних національних програм з метою здійснення політичних заходів, спрямованих на підтримку розвитку ІТ і конкуренції в цій сфері, а також створення нормативної бази, використання ІТ в інтересах вирішення завдань в галузі розвитку та соціальній сфері, розвитку людських ресурсів, які мають навички роботи з ІТ, а також заохочення висунутих на локальному рівні ініціатив і місцевого підприємництва.
Подальший розвиток
Комментариев нет:
Отправить комментарий